Відчутно наростає цілком прогнозована напруга у взаєминах між опонуючими таборами. І що характерний, позиція легко з'ясовується за допомогою нехитрої екстраполяції публічних висловів фінансистів на приналежність або симпатії до того або іншого політичного табору.

Опозиційному табору украй важливо продемонструвати зараз, що політика правлячої еліти – це шлях в нікуди для України. У всіх аспектах. Я не стосуватимуся питань політичної сфери, так би мовити, не за профілем. Але однозначно чітко даний підхід простежується і у фінансовому напрямі.

І це серйозно. Більшості населення не так важливо, які партії сформують правлячу коаліцію, і по яких аспектах відрізнятиметься політика одного уряду від іншого. Але питання кризи, стабільності гривни і надійності банків, так або інакше, цікавлять всіх. І саме по цих критеріях оцінюється ефективність влади.

У влади теж абсолютно зрозумілі завдання. І Президентові, і уряду, і Національному Банку життєво важливо продемонструвати стабільність і позитивні перспективи розвитку України. Незрозуміле багатьом слова «реформи» набуває позитивне звучання для народу лише в одному випадку: якщо від них наступає якісне поліпшення життя.

Золотої середини сьогодні не спостерігається. Табори абсолютно поляризовані і категорично наполягають на своєму баченні ситуації. Почну з умовно «опозиційного». Тут є декілька підходів. Працюють самостійні експерти – що говорять про кризу і профільні об'єднання, що підкреслюють не свою ангажовану, проте, що чітко діють в заданому напрямі.

З приводу експертів. Тільки за останні тижні можна відзначити декілька «відповідних» коментарів. Наприклад, директор Інституту еволюції економіки Ігор Макаренко заявив, що заборона інфляції монетарними методами, чим грішить НБУ, приведе до зупинки економіки України.

В наявності другої хвилі кризи переконаний і екс-міністр економіки України Віктор Суслов. Він стверджує, що Україна повністю залежить від світової економіки і у будь-якому випадку відчує на собі рецесію. І ніяких показників ВВП і інфляції негативні процеси не зупинять. Оскільки дуже багато негативних чинників складаються в погану картину.

Віктор Пінзеник вважає, що криза 2008-2009 років взагалі може показатися легким випробуванням, якщо розвиток подій в українській політиці піде за песимістичним сценарієм. Він бачить загрозу у величезних і наростаючих державних зобов'язаннях і витратах на їх обслуговування.

Цікаво, що разом з явно ворожими по відношенню до влади фахівцями і експертами, в публічній плоскості періодично з'являються сателіти Партії регіонів з схожими позиціями. Не можна залишити без уваги, наприклад, слова лідера КПУ Петра Симоненко. Знаходячись в Кіровограді, він заявив, що влада в 2012 році піде на девальвацію гривни на користь крупного капіталу. Тут в наявності повернення до комуністичної риторики, з метою мобілізації і консолідації свого електорату. Але все таки.

Тепер про діяльність профільних об'єднань. Вони діють інакше, випускаючи критичні зауваження не по політиці влади, а по конкретних ініціативах і стратегіях.

До таких об'єднань відноситься АУБ. У передноворічний період Асоціація вважала за краще вести тиху інформаційну політику, навіть не дивлячись на створення явно конкуруючою НАБУ. Але після новорічних свят ситуація змінилася.

У АУБ встигли прокоментувати нововведення НБУ відносно вимог до всіх комерційних банок повідомляти, кому ті делегують право надавати законодавчі пропозиції регулятору. Асоціація назвала це явною ознакою обмеження демократії.

Також АУБ направила в Національний банк України зауваження і пропозиції до проекту Положення «Про порядок визнання Національним банком України банківської групи» і проекту Ухвали НБУ про затвердження Положення.

Інша відома організація – «Український Кредитово-банківський Союз» виразила свою стурбованість відсутністю вже другий рік підряд офіційно затверджених орієнтирів монетарної політики на поточний період. Була розкритикована в цілому грошово-кредитна політика НБУ.

Тобто, принципи інформаційної політики опозиції абсолютно чітко є видимими. «Чим гірше, тим краще». Загалом, це гасло будь-якої опозиції. І нинішня ситуація – не виключення. Питання лише в ступені радикальності висловів і вимог.

Що стосується владних інститутів, то вони націлені на демонстрацію стабільності. З одного боку, показуються наявні досягнення. Зокрема, Національний Банк повідомив про серйозне збільшення активів банків в 2011 році – на 12,4 відсотків. Що, погодитеся, на тлі європейської кризи, серйозне досягнення.

До явних досягнень відноситься і зростання ВВП майже на 5 відсотків, про що заявив Микола Азаров. Крім того, за його словами, показник зростання заробітної плати в Україні найбільший в Европе. Не посоромився Прем'єр-міністр і в позитивних оцінках уряду і НБУ з приводу заборони інфляції. «Зважена монетарна політика Національного банку і бюджетна політика уряду дозволили досягти рекорд низького рівня інфляції в країні – 4,6%, в порівнянні з 4,2% в 2010 році», – додав глава уряду.

В цілому, прогноз, видаваний НБУ і урядом на 2012 рік – позитивний. За умови продовження поточної монетарної політики і відсутності значних зовнішніх шоків споживча інфляція в 2012 році складе близько 7%, економічне зростання - 3-4%. Про це мовиться в макроекономічному огляді, підготовленому Генеральним економічним департаментом Нацбанку і розміщеному на сайті НБУ.

У НБУ прогнозують, що у разі стабілізації світової економіки в 2013 році очікується продовження зниження споживчої інфляції (до рівня близько 6%) і вихід темпів економічного зростання на потенційний рівень (4 - 5%).

Не обходиться, правда, і без обережності. У документі підкреслюється, що прогнозування економічного розвитку України на 2012 рік ускладнюється у зв'язку з напруженою ситуацією, що склалася в Европе, невизначеністю щодо ціни на газ, що імпортується, і пов'язаною з цим структурою бюджету.

Таким чином, сьогодні вже упевнено можна прогнозувати, як вестиметься інформаційна війна між владою і опозицією у фінансовій сфері. Що є тривожним дзвінком? Ніяке розуміння цілей і завдань двох конкуруючих таборів не повинне заспокоювати.

Сьогодні фінансово-економічна сфера Европа знаходиться у важкому стані. ЄС тріщить по швах і якщо не вдасться знайти прийнятного виходу з ситуації, то важка європейська криза ударить по світовій економіці. Вважати, що Україна залишиться осторонь, щонайменше, означає демонстрацію хворого оптимізму.

Саме у таких умовах і буде перевірена ефективність нинішніх владних інститутів. Проте, без суспільної підтримки, найефективніша політика може виявитися безсилою. І в цьому якраз і є основна проблема сьогоднішнього дня. Громадська думка формується владою цифрами, в той час, як опозиція на порядок краще і доходчивєє працює з населенням. Консолідація ж, схоже, неможлива. Навіть перед загальною загрозою. А значить і кризі належить протистояти окремо.

Альтернативою може бути проведення когось загальних зборів, скажімо, «круглого столу» або конференції за участю представників банків, банківських об'єднань, НБУ. Для того, щоб виробити єдині правила поведінки, якщо хочете, етичний кодекс учасників фінансового ринку на період виборчої кампанії. Інакше, необдумані коментарі і заклики лише розжарюватимуть і без того непросту ситуацію.

Віктор Тільняк, глава Української фінансової асоціації
http://v-tilnyak.livejournal.com/